Львівський театр опери та балету

Львівський театр опери та балету

приїхавши відпочити до Львова , Неможливо не пройтися по проспекту Свободи і не глянути на будівлю Львівського оперного театру.

В кінці ХІХ століття у Львові з'явилася необхідність побудови театру опери та балету, що було досить-таки проблематично. Популярність такого будинку, в першу чергу визначалася місцем розташування - театр неодмінно повинен був знаходитися в центрі. Але центр Львова в той час вже був густо забудований, і місце під театр просто не знаходилося. Питання вирішилося в 1895 році, коли був запропонований сміливий і інноваційний за своїми технічними рішеннями проект споруди Театру опери і балету в центрі - на місці, де протікала річка Полтва. У проекті пропонувалося пустити річку під землею через колектор і використовувати, вперше в Європі, для будівництва цільну бетонну основу. Проект був запропонований директором вищої художньої школи, Зігмунтом Горголевським, який в той час мав славу одного з кращих архітекторів сучасності Німеччини і Польщі, і на своєму рахунку вже мав не одне велике будівництво.

За будівництво Львівського театру опери та балету почали вже в 1897 році. Горголевский особисто керував будівництвом, завдяки чому будівля була зведена в найкоротші терміни. Для оформлення фасаду і внутрішніх приміщень театру були запрошені кращі майстри того часу, завдяки чому будівля театру має культурну цінність для всієї України та Європи. Театр був побудований в стилі псевдоренесансу, включаючи в себе безліч форм архітектури бароко та ренесансу. Головний вхід в театр був виконаний у вигляді трьох портальних отворах з арковими лоджіями зверху, які розділені між собою коринфськими колонами. Будівля облицьований мармуром з ліпними орнаментами, покритими позолотою, зали театру декоровані скульптурами і настінним живописом. Передня частина будівлі прикрашена скульптурною композицією, що складається з фігур «Слави», «Генія Трагедії», «Генія Музики». Їх створив для оформлення театру популярний в той час скульптор Войтович. Зал нового театру був побудований в кілька ярусів і вміщував 1800 глядачів. Але родзинкою театру вважається завісу-картина «Парнас», який створив Г. Семирадський в Римі. Завіси такого типу, на сьогоднішній день, є тільки в опері Ла-Скала і Кракова.

Львівський театр, підготовка до Нового року

Театр відкрив двері в жовтні 1900 року і підкорив усіх прем'єрою ліричної оперою «Янек», автором якої був В. Желенського. В опері йшлося про життя жителів карпатських гір. На прем'єру зібралася вся еліта Лемберга (Львів в той час входив в Австро-Угорську імперію і носив ім'я Лемберг) і представники багатьох європейських театрів. У той час театр носив ім'я - Великий Міський Театр, і мав феноменальний успіх. У перші ж 10 років існування театру було поставлено понад 50 опер і 60 спертися, безліч вистав, поставлених за мотивами російських і європейських письменників, на сцені театру виступало безліч зірок і за диригентським пультом стояли великі світові диригенти. Так тривало поки в 1934 році через світову кризу театр не довелося закрити. Після приєднання Західної України до СРСР театр знову відкрив двері глядачам вже з новою назвою - Львівський державний театр опери і балету. З початком Другої Світової Війни театр закрився на пів року, але потім знову почав свою роботу. після звільнення Львова театр не втратив своєї популярності і завжди починав новий сезон з гучних прем'єр, які мали величезний успіх.

У 1956 році театру привласнюють ім'я І. Франка вчесть сторіччя з дня народження великого українського письменника, а в 1966 році за заслуги перед країною театру присвоюють звання Академічного. В кінці 70-х років оперний театр закривають на реставрацію. У будівлі роблять капітальний ремонт фундаменту і освіжають декорування. Так само деякі зали прикрашають бюстами великих письменників і композиторів. У 1984 році театр знову порадував глядачів відкриттям сезону.

Сьогодні театр є однією з головних визначних пам'яток не тільки Львова, а й усієї України, не дарма він прикрашав своїм виглядом двадцятигривневі купюру. Сюди приїжджають виступати світові зірки опери та балету, а зал в день прем'єр завжди збирає аншлаг. Оперний Театр відвідували президенти багатьох європейських держав, і навіть сам Папа Римський Іоан Павло II. У 2000 році Львівський оперний театр був відреставрований, і до сторіччя видатної української співачки перейменували в Львівський Національний Академічний Театр ім. Соломії Крушельницької. Оперний театр для багатьох туристів є знаковим символом м.Львова .