Вчені пояснили, чому порізи від паперу є настільки болючими для людини. Більш детально думку вчених щодо того, чому надрізи від паперу настільки болючі для людей, вивчали журналісти розділу "Новини науки" видання "Біржовий лідер".
Папір здається цілком нешкідливим матеріалом, проте, як зазначає BBC Future, все, кому доводилося швидко перегортати книжкові сторінки, знають, що зроблені ними порізи можуть заподіяти досить сильний біль. На цю тему було проведено не дуже багато досліджень, оскільки мало хто хоче брати участь в експерименті, в ході якого тебе будуть спеціально різати папером.
При цьому ординатор-дерматолог Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес) Хейлі Голдбах стверджує, що розгадку даного явища слід шукати в анатомічній будові людини. Вона пояснила, що тут вся справа в нервових закінченнях - в кінчиках пальців людини розташоване більше больових рецепторів, ніж у багатьох інших частинах його тіла. Втім, якщо порізати папером, наприклад, геніталії або особа, то відчуття тут будуть не менш хворобливими. При цьому біль від такого ж порізу на щиколотці, стегні або плечі, хоча і буде досить неприємною, але по больових відчуттів вона не зрівняється з порізом пальця.
У цьому неважко переконатися за допомогою тесту, що застосовується неврологами і психологами. Для того щоб його провести, слід взяти скріпку для паперу і розігнути її так, щоб обидва кінці були спрямовані в одну сторону. Якщо доторкнутися ними до кисті рук або особи, то людина в більшості випадків відчує дотик кожного з кінців. Дане явище відоме як дискримінаційна чутливість - в шкірі кистей рук або особи настільки багато нервових закінчень, що людина сприймає два уколи, як один, тільки лише в тому випадку, якщо джерела больових відчуттів знаходяться дуже близько один до одного. Проробивши такий же досвід з ногами або зі спиною, ви не відчуєте індивідуального дотику кожного з кінців скріпки до тих пір, поки не розведете їх на досить велику відстань один від одного. Це пояснюється тим, що на цих ділянках людської шкіри розташоване набагато менше нервових закінчень.
У описаного вище феномена є еволюційний пояснення. За словами Хейлі Голдбах, люди за допомогою пальців досліджують навколишній світ. Крім цього, пальці використовуються для виконання дрібних, які потребують особливої точності, робіт. У зв'язку з цим немає нічого дивного в тому, що саме в кінчиках пальців знаходиться така велика кількість нервових закінчень - це своєрідний запобіжний механізм для людського організму.
Людський мозок постійно відстежує загрози для пальців, і кисті рук для людини є головним інструментом взаємодії з навколишнім світом. Адже люди найчастіше торкаються до чого-небудь гострого або гарячого якраз руками. Тому гострий біль, яку людина відчуває при пошкодженні своїх пальців - це результат правильної роботи еволюційних механізмів, що змушують людину берегти власні руки від різних травм.
Втім, далеко не всі тут зводиться до однієї лише анатомії. В Інтернеті є безліч статей, які стверджують, що пориста структура паперу є просто ідеальним середовищем для розмноження різного роду бактерій, які тільки і чекають, щоб переселитися під шкіру людини після порізу. Втім, наявність на папері бактерій не дає ніяких пояснень з приводу гострого болю, що випробовується людиною безпосередньо від порізу. Звичайно, якщо отриману рану нічим не обробити, то бактеріальне зараження може призвести до виникнення в організмі інфекції, що болісно саме по собі, проте для цього має пройти певний час.
Однією з причин такого різкого болю від порізу є сама структура паперу. Якщо подивитися неозброєним оком на обріз паперового листа, то ви побачите: він ідеально гладкий і рівний. Якщо ж поглянути на цей самий відріз вже під мікроскопом, то вашому погляду відкриється зовсім інша картина - то, що здавалося рівним, під багаторазовим збільшенням виглядає немов зазублена пила.
Паперовий край, врізається в людську шкіру, залишає там досить не рівний поріз, як, наприклад, лезо ножа або бритви, а хаотичну борозну від втомився розірваної папери. Крім цього, порізи від паперу, хоча і є досить поверхневими, все-таки проникають на певну глибину. Голдбах зазначила, що такі порізи досить глибокі для того, щоб прорізати зовнішній шар людської шкіри (епідерміс), оскільки в іншому випадку люди просто не відчували б ніякого болю, адже в епідермісі відсутні нервові закінчення.
При цьому рани від надрізів папером болять якраз через їх незначною глибини - при більш глибокому пораненні в організмі людини виникає кровотеча. При цьому кров згортається і створює над утворилася раною захисну кірку. Під нею пошкоджена шкіра отримує можливість спокійно гоїтися, уникаючи контакту з агресивним зовнішнім середовищем. Якщо ж рана неглибока, то такий захисний механізм не включається. Хворобливі відчуття тут триватимуть до тих пір, поки місце порізу НЕ заклеїти пластиром.
